Незважаючи на бажання багатьох фермерів зробити якось простіше та дешевше, бочки на колесах для перевезення рідких органічних добрив до місця внесення залишаються сьогодні та в майбутньому незамінним інструментом в процесах утилізації органічних відходів тваринництва.
Всі розуміють, що перевозити в бочках це витратно, і дешевше це робити якось інакше, але, як інакше, ніхто ще не вигадав.
Технічні можливості перекачки рідкої органіки по напірним рукавам є, але досить обмежені.
Економіка цих процесів теж не дуже проста, обладнання (насоси та напірні рукава коштують недешево), та не всюди такий варіант можна застосувати. Найвигідніший варіант використання шлангової системи подачі рідких органічних добрив — це якщо недалеко від поля розташовані гноєсховища.
Якщо це не так, і до поля складний рельєф та відстань більше 5 км, то без бочок нікуди ви не просунетеся. Тож трохи докладніше розглянемо наявні можливості та технічні параметри використання.
Які бувають бочки?
Як і на все інше обладнання для роботи з гноєм, у бочок теж існує певна класифікація.
Бочки відрізняються:
- по розмірах;
- по кількості осей у шасі;
- по матеріалу виготовлення;
- по методу наповнення і т.д.
Трохи історії про бочки для внесення рідких добрив
Бочки для таких речовин, як гноївка – це вигад, звичайно, не наш. Козакам така техніка не потрібна була.
Але і мешканці Європи не завжди були такі заможні та розвинуті, як зараз. Ще 100 років тому рівень розвитку цих територій був таким самим, як і в околицях Києва!
Нагадаємо, що в Україні була відносно розвинута промисловість. На наших теренах виплавляли сталь за новітніми технологіями, добували найкраще вугілля, тут розробили та вдосконалили саму сучасну на той час технологію виробництва цукру з цукрових буряків.
Так от, мешканці сіл та хуторів Європи на той час вигадали метод — як позбутися від відходів від тварин та вивозили рідкі відходи на поля. Методи внесення та рівень техніки змінювася по мірі розвитку галузі тваринництва. В середині 20 століття почалася справжня революція в технологіях тваринництва. Тоді в Данії було розроблені методи промислового утримання великої кількості однакових тварин (насамперед свиней) на невеликій територіі.
Відновлення економік та збільшення доходів людей після другої світової війни підняло попит споживічів на м’ясо. Попит на м’ясну продукцію простимулював розвиток всіх супутніх технологій, в т.ч. технологій використання відходів у великій кількості.
На території України в цей час нажаль, свиней майже не було, колгоспи не розвивали жодних технологій, відходів багато теж не було. Технології утилізації та використання органічних відходів до 2006-2008 року були невідомі фахівцям. Фахівці з інтересом слухали наші розповіді на виставках про системи внесення органічних добрив, як діти слухали солодку казку «про віртуальну реальність» на ніч.
Перші бочки для внесення рідких відходів робили звісно з дерева:
Деякі екземпляри бочок для сечівки з дерева дожили до наших часів:
Доречі, фірма Vogelsang (Фогельсанг) — відомий німецький виробник насосів та подрібнювачів, ще в середині 50-х років ХХ століття, спеціалізувалася на виготовленні бочок та великих резервуарів для рідин з дерева, а потім з металу.
Зразки бочок для гною початку 60-х років ХХ століття. Виробництво Vogelsang:
Вже в 60 роки ХХ століття в Німеччині збирали рідкий гній у великих наземних збірниках для подальшого використання в якості добрива:
В процесі розвитку технологій використання відходів бочки модернізовувалися обростали додатковими агрегатами, які забезпечували виконання функцій бочки. Бочки стали виготовляти з металу. На бочках з дерева не можна було використовувати вакуумний принцип заповнення, бочка не витримувала такого тиску. Для заповнення та спорожнення на бочку змонтували перші роторні насоси виробництва Vogelsang з кулачками з гумовим покриттям.
В той час, коли в Європі понад зо років вже використовували технології масового утримання тварин без соломяної підстилки, на території Радянського Союзу основними залишалися технології з великою кількістю сухого гною.
Другий тип «безтолкових радянських не ефективних» технологій не передбачав великої кількості рідких відходів. Ці радянські технології видалення відходів передбачали велику кількість ручної праці, перевозку відходів причепами, абсолютну незацікавленність у використанні відходів. Це відношення до цього часу визначає поведінку деяких сільськогосподарських підприємств.
Радянська промисловість (в рамках величезної території Радянського Союзу) виготовляла бочки тільки на одному підприємстві — в Бобруйську. Виготовлялися металеві бочки типу МЖТ, з примітивним методом наповнення та спорожнення. Двома вакуумними компресорами та відцентровим насосом.
Сучасні бочки європейських виробників мають суттєві відмінності від застарілих бочок МЖТ:
Якщо Ви шукаєте де купити бочку для перевезення та внесення рідких органічних добрив, то подзвоніть нам. ВКФ Агротех Консалт спеціалізується на насосному обладнання для перекачки гною, має багаторічний досвід в цьому напрямку. Ми зможемо проконсультувати Вас, яку цистерну треба купити. В певних випадках допоможемо оснастити стару бочку обладнанням для швидкої закачки та спорожнення.
ВКФ Агротех Консалт пропонує нові сучасні навісні системи внесення рідких органічних добрив. Дивіться інформацію на нашому сайті. Не втрачайте можливості підвищити рентабельність свого підприємстваю Разом з цим ви отримаєте більшу виробничу безпеку та стійкість до будь-яких ринкових колибань цін.
Культове фото-жарт з Інтернету:
Бочка для рідкого гною розмальована червоним під Coca-Cola. Надпис на німецькій мові: «прекрасна гноївка» 🙂
